Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває.

І коли ти побачиш зранений стомлений погляд, Що вже вічність шукає в похмурій безодні могил Без дороги йдучи…Ніби хрест обвисатиме спогад На розбитих плечах, на Голгофу здійнятий без сил. Без нічого, без правди, без віри в святе воскресіння Без довіри, без болю, без кривди і навіть...

Сідлай коня вороного, Ой, брате-козаче! По нас в світі широкому Ніхто не заплаче,— Хіба воля, стара неня, Та серце-рушниця; Хіба коник-братко милий, Та шабля-сестриця. Ой, брязнемо кишенею З грішми золотими, Де й візьметься родинонька, Сестри й побратими. Ой, ляжемо від турчина На полі,...

Упало світло ліхтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі — дивним сміхом. І, мабуть, кожний з нас відчув Той сміх, як переможну силу, Як перенесену свічу За межі схилу. І це тому я, мов у сні, Пішла серединою вулиць, І очі, зустрічні, ясні, Не глянули,...

Безсонна ніч - моя недбала мати, Знов потайки народжує мене, І, в закривавленім подолі, геть із хати Несе і думає, що все це їй мине, А я тягну до неба рученята І верещу, благаючи життя… Безсонна ніч – моя недбала мати, Собі не залишає вороття. Її сусіда – милосердний ранок,...

Скатертина розіслана, м’ята, І потерта як моє життя, Я налила собі небагато, Бо хмільна від свого каяття.   Озираюсь крізь вікна на небо, Хочу зорі розгледіть дарма, Їх у місті не видно й не треба, Бо для них цей неспокій тюрма.   Знов дивлюсь на спустошений...

З очей хоч повитягуй сірники – Ніч випивають із незримої краплини. Весною пахнуть учорашні сторінки І свіжоліпний келих із рудої глини. Вино, настояне на співі солов’їв Росить вологу на вуста тюльпанів… Завмерла ніч. З небесних ручаїв Лице моє в зірниці вмите...

Їзда латаним-перелатаним УАЗиком з червоними літерами "Медична допомога" на іржавих унизу дверцятах не поступалася, либонь, за комфортністю їзді по середньовічній бруківці на середньовічній таки гарбі. Блідий, середнього віку пацієнт постогнував, зціпивши зуби, на кожній вибоїні, відчайдушно...

там Леший бродит А. С. П. Поёт барышня Ирина с косами: Яркими гобеленами поднажми:я увижу цвета и отправлюсь в путь.Этот, красный - мак, серебристый - ртуть.Я прочитаю тебя по ним.Нет, не так: прочитала тебя по ним.Волосы расплети и отправь тонуть.Кран раскрой на полную, хлещет пусть.Этот,...